"Сплітаючи руки", свято фарби поезії і хорошого настрою

Прийшовши з цього свята фарби і хорошого настрою, я все ще подумки перебував там, бо щось від мене лишилось у тій кімнаті. Здається, я підхопив якийсь дивний вірус , який не можна віднести до списку відомих хвороб, оскільки симптоми його: відчуття позитиву, спорідненості з навколишніми і приємне тепло від спілкування з ними.

Все очевиднішим є те, що Кімната Фенікса стала вже улюбленим для певних кіл молоді місцем, де можна не тільки приємно, але і з користю провести час. Там можна багато чого віддати, але почерпнути ще більше. Натискаючи на дверний дзвінок з печеньками в руках і вже хорошим настроєм, ми потрапили в середину. Згодом було перелізання через гору взуття, маневри попри десятки тіл, зустріч із старими знайомими, знайомство з новими людьми. І звісно ж багато поезії, прози, гарячого чаю і музики.

Перебуваючи серед цього всього, в певний момент я глянув на тих, хто мене оточував, іншими очима,  і зрозумів, що щось змінилось. Так ніби це не просто зборисько хороших, талановитих і активних людей, якими я їх вважав, а щось значно більше. Неначе весь світ став на крок ближчим. Здається, заразила мене таким настроєм Рената. Це дивне відчуття виникло після організованої нею містерії під кодовою назвою «Сплітаючи руки». Тоді ми всі були пов’язані між собою. Не прямо, а через руки один одного, утворивши щось більше, ніж звичайне скупчення людей.

Даний перформанс тримався у суворій таємниці аж до часу проведення. І це добре, тому що ефект від цього лиш подвоївся, а то й потроївся. Насправді його  можна назвати святом фарби, декларацій хорошого настрою і єднання.  Хоча, не знаю як ще назвати те, що відбулося. А після цього, понеслось і перетворилось у хорошу забавку, де кожен з присутніх відчув себе знову дитиною. Всі пацькали у фарбі руки, обличчя, футболки, розмальовували стіну, яка була заздалегідь для цього приготована. Сподіваюсь, що проживе вона дуже довго і обросте новими записками та, як мені стало відомо , фотографіями.

Насамкінець хочу виразити величезну подяку Андрію (організатору сьогоднішнього квартирника), адже саме на ньому відбувся мій дебют, як поета-декламатора.  А також господарям і всім хто був присутній. Маю найщиріші і найсвітліші сподівання щодо організації і проведення нових квартирників. Дякую всім за подарований настрій і хорошу підзарядку . До нових зустрічей.

 PS. Детальніше дізнатись про «КіМнаТу Фенікса» та все інше можна тут : https://vk.com/phoenixroom